| оле́нячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оле́нячий | оле́няча | оле́няче | оле́нячі |
| родовий | оле́нячого | оле́нячої | оле́нячого | оле́нячих |
| давальний | оле́нячому | оле́нячій | оле́нячому | оле́нячим |
| знахідний | оле́нячий, оле́нячого | оле́нячу | оле́няче | оле́нячі, оле́нячих |
| орудний | оле́нячим | оле́нячою | оле́нячим | оле́нячими |
| місцевий | на/в оле́нячому, оле́нячім | на/в оле́нячій | на/в оле́нячому, оле́нячім | на/в оле́нячих |