| | |
| омежува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | омежува́тися, омежува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | омежу́ймося, омежу́ймось |
| 2 особа | омежу́йся, омежу́йсь | омежу́йтеся, омежу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | омежу́юся, омежу́юсь | омежу́ємося, омежу́ємось, омежу́ємся |
| 2 особа | омежу́єшся | омежу́єтеся, омежу́єтесь |
| 3 особа | омежу́ється | омежу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | омежува́вся, омежува́всь | омежува́лися, омежува́лись |
| жін.р. | омежува́лася, омежува́лась |
| сер.р. | омежува́лося, омежува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| омежува́вшись |
