| опаліту́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опаліту́рений | опаліту́рена | опаліту́рене | опаліту́рені |
| родовий | опаліту́реного | опаліту́реної | опаліту́реного | опаліту́рених |
| давальний | опаліту́реному | опаліту́реній | опаліту́реному | опаліту́реним |
| знахідний | опаліту́рений | опаліту́рену | опаліту́рене | опаліту́рені |
| орудний | опаліту́реним | опаліту́реною | опаліту́реним | опаліту́реними |
| місцевий | на/в опаліту́реному, опаліту́ренім | на/в опаліту́реній | на/в опаліту́реному, опаліту́ренім | на/в опаліту́рених |