| опи́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (упир) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | опи́р | опи́рі |
| родовий | опи́ря | опи́рів |
| давальний | опи́реві, опи́рю | опи́рям |
| знахідний | опи́ря | опи́рів |
| орудний | опи́рем | опи́рями |
| місцевий | на/в опи́реві, опи́рю, опи́рі | на/в опи́рях |
| кличний | опи́рю | опи́рі |
| [діал.] |