| опога́нюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | опога́нюватися, опога́нюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опога́нюймося, опога́нюймось | |
| 2 особа | опога́нюйся, опога́нюйсь | опога́нюйтеся, опога́нюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опога́нюватимуся, опога́нюватимусь | опога́нюватимемося, опога́нюватимемось, опога́нюватимемся |
| 2 особа | опога́нюватимешся | опога́нюватиметеся, опога́нюватиметесь |
| 3 особа | опога́нюватиметься | опога́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опога́нююся, опога́нююсь | опога́нюємося, опога́нюємось, опога́нюємся |
| 2 особа | опога́нюєшся | опога́нюєтеся, опога́нюєтесь |
| 3 особа | опога́нюється | опога́нюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| опога́нюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | опога́нювався, опога́нювавсь | опога́нювалися, опога́нювались |
| жін. р. | опога́нювалася, опога́нювалась | |
| сер. р. | опога́нювалося, опога́нювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| опога́нювавшись | ||