| оправди́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (виправдатися) | ||
| Інфінітив | оправди́тися, оправди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оправді́мося, оправді́мось, оправді́мся | |
| 2 особа | оправди́ся, оправди́сь | оправді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оправджу́ся, оправджу́сь | оправдимо́ся, оправдимо́сь, оправди́мся |
| 2 особа | оправди́шся | оправдите́ся, оправдите́сь |
| 3 особа | оправди́ться | оправдя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оправди́вся, оправди́всь | оправди́лися, оправди́лись |
| жін.р. | оправди́лася, оправди́лась | |
| сер.р. | оправди́лося, оправди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оправди́вшись | ||