| | |
| опіри́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | опіри́тися, опіри́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | опірі́мося, опірі́мось, опірі́мся |
| 2 особа | опіри́ся, опіри́сь | опірі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опірю́ся, опірю́сь | опіримо́ся, опіримо́сь, опіри́мся |
| 2 особа | опіри́шся | опірите́ся, опірите́сь |
| 3 особа | опіри́ться | опіря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | опіри́вся, опіри́всь | опіри́лися, опіри́лись |
| жін.р. | опіри́лася, опіри́лась |
| сер.р. | опіри́лося, опіри́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| опіри́вшись |
