| опіри́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | опіри́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опірі́мо, опірі́м | |
| 2 особа | опіри́ | опірі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опірю́ | опі́римо, опі́рим |
| 2 особа | опі́риш | опі́рите |
| 3 особа | опі́рить | опі́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | опіри́в | опіри́ли |
| жін.р. | опіри́ла | |
| сер.р. | опіри́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| опі́рений | ||
| Безособова форма | ||
| опі́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| опіри́вши | ||