| орле́ць1 – іменник чоловічого роду | ||
| (окремий камінь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | орле́ць | орлеці́ |
| родовий | орлеця́ | орлеці́в |
| давальний | орлецю́, орлеце́ві | орлеця́м |
| знахідний | орле́ць | орлеці́ |
| орудний | орлеце́м | орлеця́ми |
| місцевий | на/в орлеці́, орлецю́ | на/в орлеця́х |
| кличний | орлецю́* | орлеці́* |