| | |
| оса́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оса́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оса́джуймо |
| 2 особа | оса́джуй | оса́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оса́джуватиму | оса́джуватимемо, оса́джуватимем |
| 2 особа | оса́джуватимеш | оса́джуватимете |
| 3 особа | оса́джуватиме | оса́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оса́джую | оса́джуємо, оса́джуєм |
| 2 особа | оса́джуєш | оса́джуєте |
| 3 особа | оса́джує | оса́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оса́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оса́джував | оса́джували |
| жін. р. | оса́джувала |
| сер. р. | оса́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оса́джувавши |
