| освинцюва́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | освинцюва́льник | освинцюва́льники |
| родовий | освинцюва́льника | освинцюва́льників |
| давальний | освинцюва́льникові, освинцюва́льнику | освинцюва́льникам |
| знахідний | освинцюва́льника | освинцюва́льників |
| орудний | освинцюва́льником | освинцюва́льниками |
| місцевий | на/в освинцюва́льникові, освинцюва́льнику | на/в освинцюва́льниках |
| кличний | освинцюва́льнику | освинцюва́льники |