| | |
| осви́стувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осви́стувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осви́стуймо |
| 2 особа | осви́стуй | осви́стуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осви́стуватиму | осви́стуватимемо, осви́стуватимем |
| 2 особа | осви́стуватимеш | осви́стуватимете |
| 3 особа | осви́стуватиме | осви́стуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осви́стую | осви́стуємо, осви́стуєм |
| 2 особа | осви́стуєш | осви́стуєте |
| 3 особа | осви́стує | осви́стують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осви́стуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осви́стував | осви́стували |
| жін. р. | осви́стувала |
| сер. р. | осви́стувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осви́стуваний |
| Безособова форма |
| осви́стувано |
| Дієприслівник |
| осви́стувавши |
