| | |
| осві́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осві́жуватися, осві́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осві́жуймося, осві́жуймось |
| 2 особа | осві́жуйся, осві́жуйсь | осві́жуйтеся, осві́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осві́жуватимуся, осві́жуватимусь | осві́жуватимемося, осві́жуватимемось, осві́жуватимемся |
| 2 особа | осві́жуватимешся | осві́жуватиметеся, осві́жуватиметесь |
| 3 особа | осві́жуватиметься | осві́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осві́жуюся, осві́жуюсь | осві́жуємося, осві́жуємось, осві́жуємся |
| 2 особа | осві́жуєшся | осві́жуєтеся, осві́жуєтесь |
| 3 особа | осві́жується | осві́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осві́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осві́жувався, осві́жувавсь | осві́жувалися, осві́жувались |
| жін. р. | осві́жувалася, осві́жувалась |
| сер. р. | осві́жувалося, осві́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осві́жувавшись |
