| осироті́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осироті́лий | осироті́ла | осироті́ле | осироті́лі |
| родовий | осироті́лого | осироті́лої | осироті́лого | осироті́лих |
| давальний | осироті́лому | осироті́лій | осироті́лому | осироті́лим |
| знахідний | осироті́лий, осироті́лого | осироті́лу | осироті́ле | осироті́лі, осироті́лих |
| орудний | осироті́лим | осироті́лою | осироті́лим | осироті́лими |
| місцевий | на/в осироті́лому, осироті́лім | на/в осироті́лій | на/в осироті́лому, осироті́лім | на/в осироті́лих |