| ослобоня́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (звільняти) | ||
| Інфінітив | ослобоня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ослобоня́ймо | |
| 2 особа | ослобоня́й | ослобоня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ослобоня́тиму | ослобоня́тимемо, ослобоня́тимем |
| 2 особа | ослобоня́тимеш | ослобоня́тимете |
| 3 особа | ослобоня́тиме | ослобоня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ослобоня́ю | ослобоня́ємо, ослобоня́єм |
| 2 особа | ослобоня́єш | ослобоня́єте |
| 3 особа | ослобоня́є | ослобоня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ослобоня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ослобоня́в | ослобоня́ли |
| жін. р. | ослобоня́ла | |
| сер. р. | ослобоня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ослобоня́вши | ||