| ослов’я́нювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ослов’я́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ослов’я́нюймо | |
| 2 особа | ослов’я́нюй | ослов’я́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ослов’я́нюватиму | ослов’я́нюватимемо, ослов’я́нюватимем |
| 2 особа | ослов’я́нюватимеш | ослов’я́нюватимете |
| 3 особа | ослов’я́нюватиме | ослов’я́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ослов’я́нюю | ослов’я́нюємо, ослов’я́нюєм |
| 2 особа | ослов’я́нюєш | ослов’я́нюєте |
| 3 особа | ослов’я́нює | ослов’я́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ослов’я́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ослов’я́нював | ослов’я́нювали |
| жін. р. | ослов’я́нювала | |
| сер. р. | ослов’я́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ослов’я́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| ослов’я́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| ослов’я́нювавши | ||