| осмі́литися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осмі́литися, осмі́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осмі́льмося, осмі́льмось | |
| 2 особа | осмі́лься | осмі́льтеся, осмі́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осмі́люся, осмі́люсь | осмі́лимося, осмі́лимось, осмі́лимся |
| 2 особа | осмі́лишся | осмі́литеся, осмі́литесь |
| 3 особа | осмі́литься | осмі́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осмі́лився, осмі́ливсь | осмі́лилися, осмі́лились |
| жін.р. | осмі́лилася, осмі́лилась | |
| сер.р. | осмі́лилося, осмі́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осмі́лившись | ||