| отума́нюватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (заволікатися туманом, хмарами; затуманюватися) | ||
| Інфінітив | отума́нюватися, отума́нюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | отума́нюватиметься | отума́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | отума́нюється | отума́нюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отума́нюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отума́нювався, отума́нювавсь | отума́нювалися, отума́нювались |
| жін. р. | отума́нювалася, отума́нювалась | |
| сер. р. | отума́нювалося, отума́нювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отума́нювавшись | ||