| отупля́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | отупля́тися, отупля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | отупля́тиметься | отупля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | отупля́ється | отупля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отупля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отупля́вся, отупля́всь | отупля́лися, отупля́лись |
| жін. р. | отупля́лася, отупля́лась | |
| сер. р. | отупля́лося, отупля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отупля́вшись | ||