| очарува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | очарува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | очару́ймо | |
| 2 особа | очару́й | очару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | очару́ю | очару́ємо, очару́єм |
| 2 особа | очару́єш | очару́єте |
| 3 особа | очару́є | очару́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | очарува́в | очарува́ли |
| жін.р. | очарува́ла | |
| сер.р. | очарува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| очаро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| очаро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| очарува́вши | ||