о́щеп – іменник чоловічого роду | ||
(бруси й колоди для зведення стін дерев’яних будівель) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | о́щеп | |
родовий | о́щепу | |
давальний | о́щепу, о́щепові | |
знахідний | о́щеп | |
орудний | о́щепом | |
місцевий | на/в о́щепі, по о́щепу | |
кличний | о́щепе* | |
[діал.] |