| о́щеп – іменник чоловічого роду | ||
| (бруси й колоди для зведення стін дерев’яних будівель) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́щеп | |
| родовий | о́щепу | |
| давальний | о́щепу, о́щепові | |
| знахідний | о́щеп | |
| орудний | о́щепом | |
| місцевий | на/в о́щепі, по о́щепу | |
| кличний | о́щепе* | |
| [діал.] |