Результати пошуку слова: привi
Улас Самчук – Волинь
Але Трихон прийшов до Мехтодового батька i привiв за вухо Архипа: “Кому вiддав кашкета? … Тонда, розумiється, бiльше звиклий до цього i, мабуть, навмисне привiв сюди Володька, щоб бачити, як той буде тут почуватися. … – Щоб тебе з такою правдою та чорти в пеклi привiтали. … Привiталися, нiби старi знайомi.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна
– Привiт, Муха! … – привiтно усмiхнувся менi Чак. … А привiв мене до тями голод. … – Привiт, Стьопо! … Прийду, привiтаюсь для годиться i сиджу собi, наче її й нема поряд. … А сьогоднi прийшов, привiтався, глянув на неї – i враз наче голкою мене в груди кольнуло… З-за окулярiв на мене дивилися очi Терези.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
Iдеш селами й не надивишся на людей, гарних, привiтних та поставних. … Марта й Степанида сидiли мовчки, ледве привiтались до його. … – Найкраще, що ти привiз з села, то кавуни та динi. … Ольга й Катерина привiтались до вченого кружка й почали слухать розмову. … Вiн привiтався до гостей по-українськiй.
СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський
Часто, заходячи до будинку, Коцюбинський з якимось особливим почуттям шаноби думав про те, що, певно, крiзь цi дверi проходив колись великий Шевченко… Першi днi вiн страждав вiд утоми, яку привiз сюди з собою. … Няня… Привiталась. … Коцюбинський привiтався. … Нехай готують Уваровiй привiтальну адресу?..