| | |
| перерива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися; припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | перерива́тися, перерива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | перерива́тиметься | перерива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | перерива́ється | перерива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| перерива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | перерива́вся, перерива́всь | перерива́лися, перерива́лись |
| жін. р. | перерива́лася, перерива́лась |
| сер. р. | перерива́лося, перерива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| перерива́вшись |
