| плюсо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | плюсо́ваний | плюсо́вана | плюсо́ване | плюсо́вані |
| родовий | плюсо́ваного | плюсо́ваної | плюсо́ваного | плюсо́ваних |
| давальний | плюсо́ваному | плюсо́ваній | плюсо́ваному | плюсо́ваним |
| знахідний | плюсо́ваний | плюсо́вану | плюсо́ване | плюсо́вані |
| орудний | плюсо́ваним | плюсо́ваною | плюсо́ваним | плюсо́ваними |
| місцевий | на/у плюсо́ваному, плюсо́ванім | на/у плюсо́ваній | на/у плюсо́ваному, плюсо́ванім | на/у плюсо́ваних |