| побри́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | побри́тий | побри́та | побри́те | побри́ті |
| родовий | побри́того | побри́тої | побри́того | побри́тих |
| давальний | побри́тому | побри́тій | побри́тому | побри́тим |
| знахідний | побри́тий, побри́того | побри́ту | побри́те | побри́ті, побри́тих |
| орудний | побри́тим | побри́тою | побри́тим | побри́тими |
| місцевий | на/у побри́тому, побри́тім | на/у побри́тій | на/у побри́тому, побри́тім | на/у побри́тих |