| пова́жити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зважити все або багатьох; оцінити) | ||
| Інфінітив | пова́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пова́жмо | |
| 2 особа | пова́ж | пова́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пова́жу | пова́жимо, пова́жим |
| 2 особа | пова́жиш | пова́жите |
| 3 особа | пова́жить | пова́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пова́жив | пова́жили |
| жін.р. | пова́жила | |
| сер.р. | пова́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пова́жений | ||
| Безособова форма | ||
| пова́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| пова́живши | ||