| пожали́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (пожалити себе; жалитися якийсь час) | ||
| Інфінітив | пожали́тися, пожали́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пожалі́мося, пожалі́мось, пожалі́мся | |
| 2 особа | пожали́ся, пожали́сь | пожалі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пожалю́ся, пожалю́сь | пожалимо́ся, пожалимо́сь, пожали́мся |
| 2 особа | пожали́шся | пожалите́ся, пожалите́сь |
| 3 особа | пожали́ться | пожаля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пожали́вся, пожали́всь | пожали́лися, пожали́лись |
| жін.р. | пожали́лася, пожали́лась | |
| сер.р. | пожали́лося, пожали́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пожали́вшись | ||