| | |
| покаля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | покаля́тися, покаля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | покаля́ймося, покаля́ймось |
| 2 особа | покаля́йся, покаля́йсь | покаля́йтеся, покаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | покаля́юся, покаля́юсь | покаля́ємося, покаля́ємось, покаля́ємся |
| 2 особа | покаля́єшся | покаля́єтеся, покаля́єтесь |
| 3 особа | покаля́ється | покаля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | покаля́вся, покаля́всь | покаля́лися, покаля́лись |
| жін.р. | покаля́лася, покаля́лась |
| сер.р. | покаля́лося, покаля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| покаля́вшись |
