| | |
| покалі́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | покалі́читися, покалі́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | покалі́чмося, покалі́чмось |
| 2 особа | покалі́чся | покалі́чтеся, покалі́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | покалі́чуся, покалі́чусь | покалі́чимося, покалі́чимось, покалі́чимся |
| 2 особа | покалі́чишся | покалі́читеся, покалі́читесь |
| 3 особа | покалі́читься | покалі́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | покалі́чився, покалі́чивсь | покалі́чилися, покалі́чились |
| жін.р. | покалі́чилася, покалі́чилась |
| сер.р. | покалі́чилося, покалі́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| покалі́чившись |
