| покла́сти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (помістити; примусити лягти; виконати, зробити щось; призначити, визначити щось; вбити, знищити – розм.) | ||
| Інфінітив | покла́сти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покладі́мо, покладі́м | |
| 2 особа | поклади́ | покладі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покладу́ | покладемо́, покладе́м |
| 2 особа | покладе́ш | покладете́ |
| 3 особа | покладе́ | покладу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покла́в | покла́ли |
| жін.р. | покла́ла | |
| сер.р. | покла́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| покла́дений | ||
| Безособова форма | ||
| покла́дено | ||
| Дієприслівник | ||
| покла́вши | ||