політипа́жний – прикметник | ||||
(тех..) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | політипа́жний | політипа́жна | політипа́жне | політипа́жні |
родовий | політипа́жного | політипа́жної | політипа́жного | політипа́жних |
давальний | політипа́жному | політипа́жній | політипа́жному | політипа́жним |
знахідний | політипа́жний | політипа́жну | політипа́жне | політипа́жні |
орудний | політипа́жним | політипа́жною | політипа́жним | політипа́жними |
місцевий | на/у політипа́жному, політипа́жнім | на/у політипа́жній | на/у політипа́жному, політипа́жнім | на/у політипа́жних |