| поповчи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поповчи́тися, поповчи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поповчі́мося, поповчі́мось, поповчі́мся | |
| 2 особа | поповчи́ся, поповчи́сь | поповчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поповчу́ся, поповчу́сь | поповчимо́ся, поповчимо́сь, поповчи́мся |
| 2 особа | поповчи́шся | поповчите́ся, поповчите́сь |
| 3 особа | поповчи́ться | поповча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поповчи́вся, поповчи́всь | поповчи́лися, поповчи́лись |
| жін.р. | поповчи́лася, поповчи́лась | |
| сер.р. | поповчи́лося, поповчи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поповчи́вшись | ||