| попоноси́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | попоноси́тися, попоноси́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попоносі́мося, попоносі́мось, попоносі́мся | |
| 2 особа | попоноси́ся, попоноси́сь | попоносі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попоношу́ся, попоношу́сь | попоно́симося, попоно́симось, попоно́симся |
| 2 особа | попоно́сишся | попоно́ситеся, попоно́ситесь |
| 3 особа | попоно́ситься | попоно́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попоноси́вся, попоноси́всь | попоноси́лися, попоноси́лись |
| жін.р. | попоноси́лася, попоноси́лась | |
| сер.р. | попоноси́лося, попоноси́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попоноси́вшись | ||