| | | | |
| поприту́люваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | поприту́люваний | поприту́лювана | поприту́люване | поприту́лювані |
| родовий | поприту́люваного | поприту́люваної | поприту́люваного | поприту́люваних |
| давальний | поприту́люваному | поприту́люваній | поприту́люваному | поприту́люваним |
| знахідний | поприту́люваний, поприту́люваного | поприту́лювану | поприту́люване | поприту́лювані, поприту́люваних |
| орудний | поприту́люваним | поприту́люваною | поприту́люваним | поприту́люваними |
| місцевий | на/у поприту́люваному, поприту́люванім | на/у поприту́люваній | на/у поприту́люваному, поприту́люванім | на/у поприту́люваних |
