| | |
| поскоря́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (скоритися кому-, чому-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поскоря́тися, поскоря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поскоря́ймося, поскоря́ймось |
| 2 особа | | поскоря́йтеся, поскоря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | поскоря́ємося, поскоря́ємось, поскоря́ємся |
| 2 особа | | поскоря́єтеся, поскоря́єтесь |
| 3 особа | поскоря́ється | поскоря́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поскоря́вся, поскоря́всь | поскоря́лися, поскоря́лись |
| жін.р. | поскоря́лася, поскоря́лась |
| сер.р. | поскоря́лося, поскоря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поскоря́вшись |
