посоло́джений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | посоло́джений | посоло́джена | посоло́джене | посоло́джені |
родовий | посоло́дженого | посоло́дженої | посоло́дженого | посоло́джених |
давальний | посоло́дженому | посоло́дженій | посоло́дженому | посоло́дженим |
знахідний | посоло́джений | посоло́джену | посоло́джене | посоло́джені |
орудний | посоло́дженим | посоло́дженою | посоло́дженим | посоло́дженими |
місцевий | на/у посоло́дженому, посоло́дженім | на/у посоло́дженій | на/у посоло́дженому, посоло́дженім | на/у посоло́джених |
[розм.] |