| | |
| постиди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (посоромитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | постиди́тися, постиди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | постиді́мося, постиді́мось, постиді́мся |
| 2 особа | постиди́ся, постиди́сь | постиді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | постиджу́ся, постиджу́сь | постидимо́ся, постидимо́сь, постиди́мся |
| 2 особа | постиди́шся | постидите́ся, постидите́сь |
| 3 особа | постиди́ться | постидя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | постиди́вся, постиди́всь | постиди́лися, постиди́лись |
| жін.р. | постиди́лася, постиди́лась |
| сер.р. | постиди́лося, постиди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| постиди́вшись |
