| постоя́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | постоя́лий | постоя́лі | ||
| родовий | постоя́лого | постоя́лих | ||
| давальний | постоя́лому | постоя́лим | ||
| знахідний | постоя́лий | постоя́лі | ||
| орудний | постоя́лим | постоя́лими | ||
| місцевий | на/у постоя́лому, постоя́лім | на/у постоя́лих | ||
| [вживається у сполученні: ‘постоялий двір’] | ||||