| | |
| поту́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поту́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поту́плюймо |
| 2 особа | поту́плюй | поту́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поту́плюватиму | поту́плюватимемо, поту́плюватимем |
| 2 особа | поту́плюватимеш | поту́плюватимете |
| 3 особа | поту́плюватиме | поту́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поту́плюю | поту́плюємо, поту́плюєм |
| 2 особа | поту́плюєш | поту́плюєте |
| 3 особа | поту́плює | поту́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поту́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поту́плював | поту́плювали |
| жін. р. | поту́плювала |
| сер. р. | поту́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| поту́плюваний |
| Безособова форма |
| поту́плювано |
| Дієприслівник |
| поту́плювавши |
