преміцни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | преміцни́й | преміцна́ | преміцне́ | преміцні́ |
родовий | преміцно́го | преміцно́ї | преміцно́го | преміцни́х |
давальний | преміцно́му | преміцні́й | преміцно́му | преміцни́м |
знахідний | преміцни́й, преміцно́го | преміцну́ | преміцне́ | преміцні́, преміцни́х |
орудний | преміцни́м | преміцно́ю | преміцни́м | преміцни́ми |
місцевий | на/у преміцно́му, преміцні́м | на/у преміцні́й | на/у преміцно́му, преміцні́м | на/у преміцни́х |