прибо́єць – іменник чоловічого роду | ||
(пробій) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | прибо́єць | прибо́йці |
родовий | прибо́йця | прибо́йців |
давальний | прибо́йцю, прибо́йцеві | прибо́йцям |
знахідний | прибо́єць | прибо́йці |
орудний | прибо́йцем | прибо́йцями |
місцевий | на/у прибо́йці, прибо́йцю | на/у прибо́йцях |
кличний | прибо́йцю* | прибо́йці* |
[діал.] |