| приганя́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (приводити кудись) | ||
| Інфінітив | приганя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | приганя́ймо | |
| 2 особа | приганя́й | приганя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приганя́тиму | приганя́тимемо, приганя́тимем |
| 2 особа | приганя́тимеш | приганя́тимете |
| 3 особа | приганя́тиме | приганя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | приганя́ю | приганя́ємо, приганя́єм |
| 2 особа | приганя́єш | приганя́єте |
| 3 особа | приганя́є | приганя́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| приганя́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | приганя́в | приганя́ли |
| жін. р. | приганя́ла | |
| сер. р. | приганя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| приганя́вши | ||