| призволя́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | призволя́тися, призволя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | призволя́ймося, призволя́ймось | |
| 2 особа | призволя́йся, призволя́йсь | призволя́йтеся, призволя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | призволя́тимуся, призволя́тимусь | призволя́тимемося, призволя́тимемось, призволя́тимемся |
| 2 особа | призволя́тимешся | призволя́тиметеся, призволя́тиметесь |
| 3 особа | призволя́тиметься | призволя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | призволя́юся, призволя́юсь | призволя́ємося, призволя́ємось, призволя́ємся |
| 2 особа | призволя́єшся | призволя́єтеся, призволя́єтесь |
| 3 особа | призволя́ється | призволя́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| призволя́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | призволя́вся, призволя́всь | призволя́лися, призволя́лись |
| жін. р. | призволя́лася, призволя́лась | |
| сер. р. | призволя́лося, призволя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| призволя́вшись | ||