призо́вни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | призо́вни́й | призо́вна́ | призо́вне́ | призо́вні́ |
родовий | призо́вно́го | призо́вно́ї | призо́вно́го | призо́вни́х |
давальний | призо́вно́му | призо́вні́й | призо́вно́му | призо́вни́м |
знахідний | призо́вни́й | призо́вну́ | призо́вне́ | призо́вні́ |
орудний | призо́вни́м | призо́вно́ю | призо́вни́м | призо́вни́ми |
місцевий | на/у призо́вно́му, призо́вні́м | на/у призо́вні́й | на/у призо́вно́му, призо́вні́м | на/у призо́вни́х |