| | |
| прити́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прити́ритися, прити́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прити́рмося, прити́рмось |
| 2 особа | прити́рся | прити́ртеся, прити́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прити́рюся, прити́рюсь | прити́римося, прити́римось, прити́римся |
| 2 особа | прити́ришся | прити́ритеся, прити́ритесь |
| 3 особа | прити́риться | прити́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прити́рився, прити́ривсь | прити́рилися, прити́рились |
| жін.р. | прити́рилася, прити́рилась |
| сер.р. | прити́рилося, прити́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прити́рившись |
