| причиня́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (зачинятися нещільно) | ||
| Інфінітив | причиня́тися, причиня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | причиня́тиметься | причиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | причиня́ється | причиня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| причиня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | причиня́вся, причиня́всь | причиня́лися, причиня́лись |
| жін. р. | причиня́лася, причиня́лась | |
| сер. р. | причиня́лося, причиня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| причиня́вшись | ||