| | |
| пробі́гтися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пробі́гтися, пробі́гтись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пробіжі́мося, пробіжі́мось, пробіжі́мся |
| 2 особа | пробіжи́ся, пробіжи́сь | пробіжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пробіжу́ся, пробіжу́сь | пробіжимо́ся, пробіжимо́сь, пробіжи́мся |
| 2 особа | пробіжи́шся | пробіжите́ся, пробіжите́сь |
| 3 особа | пробіжи́ться | пробіжа́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пробі́гся | пробі́глися, пробі́глись |
| жін.р. | пробі́глася, пробі́глась |
| сер.р. | пробі́глося, пробі́глось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пробі́гшись |
