| провощи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | провощи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | провощі́мо, провощі́м | |
| 2 особа | провощи́ | провощі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | провощу́ | провощимо́, провощи́м |
| 2 особа | провощи́ш | провощите́ |
| 3 особа | провощи́ть | провоща́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | провощи́в | провощи́ли |
| жін.р. | провощи́ла | |
| сер.р. | провощи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прово́щений | ||
| Безособова форма | ||
| прово́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| провощи́вши | ||