| прогарто́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | прогарто́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогарто́вуймо | |
| 2 особа | прогарто́вуй | прогарто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогарто́вуватиму | прогарто́вуватимемо, прогарто́вуватимем |
| 2 особа | прогарто́вуватимеш | прогарто́вуватимете |
| 3 особа | прогарто́вуватиме | прогарто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прогарто́вую | прогарто́вуємо, прогарто́вуєм |
| 2 особа | прогарто́вуєш | прогарто́вуєте |
| 3 особа | прогарто́вує | прогарто́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| прогарто́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | прогарто́вував | прогарто́вували |
| жін. р. | прогарто́вувала | |
| сер. р. | прогарто́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прогарто́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| прогарто́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| прогарто́вувавши | ||