| | |
| прокупа́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (купатися якийсь час) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прокупа́тися, прокупа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прокупа́ймося, прокупа́ймось |
| 2 особа | прокупа́йся, прокупа́йсь | прокупа́йтеся, прокупа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прокупа́юся, прокупа́юсь | прокупа́ємося, прокупа́ємось, прокупа́ємся |
| 2 особа | прокупа́єшся | прокупа́єтеся, прокупа́єтесь |
| 3 особа | прокупа́ється | прокупа́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прокупа́вся, прокупа́всь | прокупа́лися, прокупа́лись |
| жін.р. | прокупа́лася, прокупа́лась |
| сер.р. | прокупа́лося, прокупа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прокупа́вшись |
