| прокупа́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (купатися якийсь час) | ||
| Інфінітив | прокупа́тися, прокупа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прокупа́ймося, прокупа́ймось | |
| 2 особа | прокупа́йся, прокупа́йсь | прокупа́йтеся, прокупа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прокупа́юся, прокупа́юсь | прокупа́ємося, прокупа́ємось, прокупа́ємся |
| 2 особа | прокупа́єшся | прокупа́єтеся, прокупа́єтесь |
| 3 особа | прокупа́ється | прокупа́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прокупа́вся, прокупа́всь | прокупа́лися, прокупа́лись |
| жін.р. | прокупа́лася, прокупа́лась | |
| сер.р. | прокупа́лося, прокупа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прокупа́вшись | ||